Самопожертва та роп'яття Ісуса Христа
Коли Ісус Христос воскресив Лазаря, юдейська влада вже серйозно сприйняла це повідомлення свідків чуда. Фарисеї стривожені звернулись до первосвящеників, що мали вирішити цю справу. То й зібрались вони на раду, на якій були присутні численні члени синедріону та й первосвященик Каяфа. Рішення цього збору було за думкою Каяфи: «…щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!»(Ів.11:50). Хоча тут Каяфа не назвав нікого по імені, зрозуміло що «один чоловік» — то був Ісус Христос. Кажучи це, Каяфа говорив як політик на користь своєї партії та на користь фарисеїв. Але євангелист бачить в його словах і куди вище значення і висловлює його словами: «Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ; і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі.»(Ів.11:51-51). Відчуваючи загрозу своєму становищу та ставленню до них римських властей первосвященники хотіли вбити Його, проте не знаходили в Ньому вини. «Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Каяфою, і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити. І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.»(Мт.26:3-5). Один із його учнів Юда Іскаріотза 30 срібняків зрадив та видав Його (деякі течії вважають, що він носив при Христі касу й крав із неї. Свій гріх Іуда не сповідав, тому мав доступ сатани й загинув — гріх його не простився).
Ісуса схопили та на Синедріоні засудили до смертної кари. Проте присуд Синедріону не міг бути виконаний без затвердження римського намісника. Понтій Пилат шантажований небезпекою бунту, та втративши почуття закону та справедливості, не знайшовши вини, наказав бичувати та сказав "Ось чоловік" — закликаючи цим роздумувати обвинувачувачів чи ще далі нападати на людину у такому стані. Проте первосвященики шантажували його можливим доносом у Рим :
Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти… І взяли Ісуса й повели…Ів.19:15-16
Понтій Пилат видав Ісуса на вимогу народу щоб розіп'ясти: Його розп'ято на горі Голгофі між двома розбійниками, під час правління римського імператора Тиверія (26 — 37 н. е.). Кості залишилися цілі, поховано Його у гробі Йосипа Ариматейького. Смерть Ісуса Христа супроводжувалась надприродними ознаками, як пише Євангеліє: